До 100-річчя В.О.Сухомлинського

ВПРОВАДЖЕННЯ  ПЕДАГОГІЧНОЇ  СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО  В  ПРАКТИКУ  РОБОТИ  ШКОЛИ

            Стало традицією в Камбурліївській  ЗШ I – III ст. кожний рік проводити тижні, декади, присвячені  видатному педагогу, засновнику  гуманістичної,  новаторської  педагогіки  В.О.Сухомлинському. Протягом   минулого  року педагогічний колектив  у практику роботи школи впроваджував  різноманітні  заходи. Було проведено  засідання  „Творча  реалізація  педагогічних  ідей  В.О.Сухомлинського  в  умовах  модернізації  сучасної  освіти”; розроблялися  та  проводилися  цикли  уроків  на  природі  у  початкових  класах; писалися  оригінальні  твори  на  різні  теми  по  методиці   видатного  педагога; проводилися  свята  дитячої  творчості (читання  казок  та  віршів,  написаних  дітьми), бібліотечні уроки, уроки  людяності,  класні  години „Людина  починається  з добра”; проводилися  туристичні  походи  по  місцям  рідного  краю.

На  початку  навчального року в школі був  створений  клуб  „Юних  сухомлинців”. Девізом  клубу  став  вислів „З  мрією  в  серці”.

Першим  кроком  роботи  клубу  було  вивчення  біографії В.О.Сухомлинського  і  знайомство  з  його спадщиною.  Учні  відвідали  музей  видатного  педагога  при  Павлиській ЗШ І – ІІІ  ступенів.

У  щколі  створений  куточок, присвячений  життю  і  творчості  видатного  педагога,  мета  якого -  викликати  інтерес  учнів до  особистості  Василя  Сухомлинського, до знань,  виховувати  почуття  доброти  і  поваги  до  старшого  покоління.

Другим  кроком  роботи  було читання  казок,  написаних  дітьми  Павлиської  школи. Діти  з  великим  захопленням  підтримали  ідею  написання  власних  казок і  оповідань. До казки  вони  малювали  і  малюнки. Тематикою  творів  є  доброта,  милосердя, дружба. Надалі  клуб  планує  розпочати  листування  з  учнями  сусідніх  шкіл.

Всі вчителі брали активну участь у проведенні заходів, присвячених Учителю Сухомлинському. Серед найцікавіших заходів – уроки мислення в природі, уроки зв’язного мовлення, творчі роботи, виставки дарів природи, квітів та виробів з природного матеріалу, конкурси малюнків, Свято казки, Свято хліба.

Особливу  увагу  В.О.Сухомлинський  приділяв  школі  як  осередку  культури. “Школа стає справжнім  вогнищем культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи: культ Вітчизни, культ Людини, культ Книги, культ Рідного слова,” -  наголошував знаменитий педагог. Пам’ятаючи це, вчителі  української мови і літератури, російської мови, учителі початкових класів доносять до дітей рідне слово, проводячи тижні мови та літератури, Шевченківські дні, вечори, присвячені  рідній мові. Педагоги проводять різноманітні  виховні заходи та різні види робіт на уроках, пов’язані з вихованням в учнів любові до рідного краю, своєї Батьківщини, гуманного відношення до друзів, людей. У школі проводяться класні години, присвячені  Дню Захисника Вітчизни, оформляється куточок Слави, проводяться конкурси “Козацькі забави”,  строю та пісні, на які запрошуються ветерани війни.

Систематично  проводяться загальношкільні свята: Свято квітів, День Святого Миколая , Осінній ярмарок, “Нумо, хлопці”, Свято книги,  Свято матері, які мають велике значення у вихованні школярів.

Важливим  напрямком  усебічного  розвитку  особистості є розумове  виховання. В.Сухомлинський вважав, що  воно  потрібне  людині  не  тільки  для  праці,  а  й  для  повноцінного  духовного  життя. Бути  розумним  повинен  і  математик, і  тракторист. Тому  в  процесі  навчання  вчителі   школи  спонукають  дітей  до  самостійної  пізнавальної  діяльності, до  самоосвіти.

Необхідно,  щоб у ранньому віці, особливо від 5 до 10 років, дітям відкривалось  якомога більше незрозумілого,  цікавого.  Для цього В.Сухомлинський започаткував уроки мислення, проведенню яких приділяв велику увагу:  “Перші уроки мислення повинні  бути не в класі, не перед класною дошкою, а серед природи.” Учителі  початкових класів організовують цікаві уроки мислення: „В  гостях  у  берізок”, „Зима – скульптор”, „Їде  панна Осінь  на золотому  коні”. Ці уроки  є продовженням  уроків Школи радості або Школи під голубим небом В.О.Сухомлинського.

Розумовому розвитку сприяє складання казок. “Казка – це свіжий вітер, який роздуває вогник дитячої думки і мови”, – підкреслював В.О.Сухомлинський. Вчителі-словесники  та  початківці  пропонують  дітям  творити казки. Це збагачує словниковий запас, розвиває зв’язне мовлення, логічне мислення, сприяє вихованню у школярів кращих  людських рис.

Значне  місце  в  педагогічній  системі     В.Сухомлинського  відведено  проблемам  трудового  виховання  школярів. „Трудове  виховання, - писав  він, - це,  образно  кажучи,  гармонія  трьох  понять: треба,  важко  і  прекрасно”. Трансформуючи  ці  ідеї у  власну  роботу,  класні керівники  залучають  учнів  у  різноманітні  види  праці: навчальну  і  продуктивну,  короткочасну і  тривалу, платну і  безкоштовну,  індивідуальну і  колективну,  у  майстерні   і  в  полі. Залучаються  учні  школи  і  до  суботників, спрямованих на  благоустрій  села. Це  сприяє  вихованню  патріотичних  почуттів, любові  до  рідного  краю.

Звертав  увагу  В.О.Сухомлинський і  на фізичне виховання учнів, яке є “важливим елементом всебічного, гармонійного розвитку людини”. У школі працюють спортивні секції з волейболу, баскетболу, футболу, тенісу, шахів, шашок. Учні школи приймають активну участь у шкільних, районних, обласних спортивних змаганнях і займають призові місця.

В.О.Сухомлинський вважав, що робота з батьками є найважливішою і найпотрібнішою. Тому педколектив школи  творчо використовує твори нашого земляка “Листи до сина”, “Листи до дочки”, “Батьківська педагогіка”  в роботі з батьками на батьківських зборах. Вчителі  виступають з лекціями: “Роль батьків у формуванні всебічно розвинутої особистості”, “В.О.Сухомлинський про підготовку школярів до сімейного  життя” тощо.

Вчителі  нашої  школи  не  забувають  і про  такий  важливий  аспект  педагогічної  спадщини В.Сухомлинського,  як  гуманізм. Виховання  гуманізму  та  людяності  стало  одним  із  головним  завдань  їхньої діяльності. Педагоги  формують в  учнів  доброту,  потребу  служити  людям, виховують любов до  матері, рідної  землі,    лицарське  ставлення  до  жінки. Звичайно, колектив дотримується  основної  вимоги: „Школа  повинна  любити дитину,  тоді  й  вона полюбить  школу. Без  любові  і  поваги  до  учнів  розмови  про гуманізм  і  людяність  безпідставні”.